От робиш ти щось. Сам. Намагаєшся не смикати людей. Кожне прохання тобі - через зуби. Кожна допомога - як велика послуга чи подачка. Так і живем.
Можеш підвести. Рідко. Просто - бо не вистачило сил. Бо тих пару ночей не спав і зранку о 6:00 планував сам приїхати і зробити все необхідне. А просто не зміг. Не сповз з ліжка.
Не професіонал.Бо ти завжди з повагою ставишся до людей. З обережністю. А навзаєм- повне нерозуміння і хамство. Бо не можна щось собі наспівувати, коли стоїш у черзі, не можна забувати зачинити двері (а несеш ти 2 картини, і рук у тебе теж 2), не можна, коли на столі в тебе безлад. Бо є тільки єдиний можливий спосіб існування в межах цього мікрокосму. І не вписуєшся - йди нах. До речі, я ж всігда готов.
То ж яке самолюбство: не розмінюватись на реверанси, що ось ви такі то милі, будьте такіто люб’язні, чи не могли б ви, коли ваша ласка, так от поступити, якщо вас, часом, срачка не замучила. Кажеш просто: хелп. Бо сам завжди виконував чітко чужі доручення без очікувань на трьохкілометрові соплі.
Фу, яка відраза... Я очікувала допомоги, підтримки і розуміння. Справді.
Я НЕ ЗНАЛА, як ставляться новини на сайт і що це треба робити. Не забула, а НЕ ЗНАЛА. І... Інформаційна кампанія була суперська. І звучало все що треба всюди, де лиш могло.
Я тепер знаю, що для мене команда. Це люди, які спільно діють з метою досягнення добриїх і корисних цілей, а не для того, аби стати модними пєрцами. Модні перці про власну модність на кожномоу повороті не товчуть. Що може бути мерзенніше? Навіть варіантів не придумується...
І що це за мрія така - стати модним? Я певно вихована у пуританських умовах, бо до моїх мізок це зовсім не доходить. Або ж коли твоя "команда" починає чухати задницю лиш тоді, коли припече: зачеплено власні інтереси, є ризик бути дискредитованим в очах серйозних людей... Терпіти не можу серйозних людей, чесно. І лизати разния мєста цим серйозним - це, як мінімум, не гігієнічно.
Ага, про інтереси - це взагалі окрема тема. От коли ви щось спільно робите, а по завершенню кожен вважає за собачий обов’язок підійти, поплескати тебе по плечу, сказати, що ти все зробив не так, не тоді і не туди, а от у нього (неї) інтерес убув один. І до попередньо зреалізованої справи він має дуууже далеке відношення.
Ось так, малята. Ростіть великі, тільки морди не відгодовуйте.